Буккросинг — світ мандрівних книг

«Діти стають читачами на колінах своїх батьків».

Емілі Бухвальд 

Більшість сучасних малят, обираючи між книжкою і ґаджетом, не замислюючись, віддають перевагу комп’ютерним іграм та мультфільмам. Багато батьків не бачать у цьому особливої проблеми: вони припиняють купувати й читати казки дітям, адже й самі втрачають інтерес до читання. Тож як формувати в дошкільнят основи читацької культури, коли мама вільний час проводить із телефоном, тато за комп’ютером, а про звичку ходити в бібліотеку і говорити не доводиться?

Одним із наскрізних умінь, необхідних для успішної самореалізації учня, у Концепції Нової української школи визначено вміння читати і розуміти прочитане. Вчасно розпочата в дитсадку систематична робота з формування у вихованців здатності сприймати і розуміти твори художньої літератури допоможе їм подолати труднощі літературної освіти в початковій школі, пов’язані з переходом на новий тип сприймання літератури під час самостійного читання.

Що ж таке буккросинг?

Буккросинг (з англ. «book» — «книжка», «crossing» — «переїзд», «перехрестя») – це мандрування книжок з рук в руки, з дому в дім, навіть, з країни в країну Це соціальний рух, що дарує книзі нове життя.

У кожному домі є книжкова полиця, а часом і не одна. На полицях стоять книги пам'ятні, подаровані, потрібні для роботи, дорогі і – не дуже, старовинні, дитячі та багато інших. Людина, яка прочитала книгу, цілком щиро планує перечитати її в майбутньому, але рідко втілює задумане в реальність. Найчастіше книга роками припадає пилом на полиці.

Зміст процесу буккросингу можна висловити трьома словами – «Візьми. Почитай. Поверни». Саме ця ідея лежить в основі книгообміну.

Найголовніша мета буккросингу – можливість обміну і постійний рух книг.

ІДЕЇ ДЛЯ БУККРОСИНГУ У ЗДО

  

Сучасний стиль життя дедалі більше витісняє книгу на задній план, адже існує багато інших способів отримання інформації. Проте, усі ми розуміємо — книгу нічим не замінити. Вона формує свідомість, інтелект, моральні якості, збагачує словниковий запас. Однак, любов до книги потрібно виховувати, прищеплювати з дитинства.

З 2002 року у світі діє проект буккроссинг, у якому люди з усього світу обмінюються книжками. Головна ідея буккросингу — не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим. Що таке буккроссинг і звідки він пішов?

Буккроссинг (англ. bookcrossing):

·         громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж;

·      процес «звільнення» книг. Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро, але найчастіше — полиця у книгарні чи бібліотеці) для того, щоб інша людина могла цю книгу знайти та прочитати. Спостереження за «подорожжю» книги відбувається через спеціальні сайти в інтернеті;

·   квест, гра, захоплива пригода, непередбачувана подія, можливість познайомитися з різними людьми, знайти цікаву книгу чи загубити її. У неї може грати кожен, хто любить читати й ділитись.

Головна ідея буккросингу — не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим.

Ідею буккросингу запропонував американський спеціаліст з інтернет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 року, популярність якого швидко поширилася за океан і охопила 130 країн, у тому числі й Україну. Сьогодні в цьому світовому потоці курсує близько мільйона книжок. Фактично цей проект — не що інше, як книжковий клуб, який стирає кордони простору й часу. Лозунг буккросерів — «Зробімо світ великою бібліотекою».

ВИДІЛЯЮТЬ ДЕКІЛЬКА ВИДІВ БУККРОСИНГУ:

·         буккроссинг безпечних місць (полиця, шафа);

·         букрей (англ. bookray) — пересилання книги поштою, по ланцюжку, від одного учасника до наступного, часто перетинаючи кордони країн та континентів. Книга не повертається до буккроссера, що відпустив її;

·         букрінг (англ. bookring) — єдина відмінність від букрея — книгу висилають назад власникові, що відпустив її, тобто утворюється коло (ring).

ЕКСКУРСІЇ ДО ЗАКЛАДІВ МИСТЕЦТВА

В житті людини мистецтво відіграє значну роль. Особливо в теперішній час, коли постає питання про розвиток творчої особистості. Також воно має важливе значення у житті дітей, адже воно сприяє формуванню особистості, моральності, культурному розвитку, виховує морально-естетичні якості, сприяє розвитку творчості. Зустріч дитини з творами живопису допомагають помічати навколишню красу, радіти й дивуватися їй, виявляючи свої почуття: хвилювання, радість, втіху, задоволення.

Однією з форм зустрічі дітей із світом прекрасного є екскурсії до закладів мистецтва.

Екскурсії до закладів мистецтва слід організовувати з дітьми старшого дошкільного віку, тому що вони вже більш свідомо сприймають інформацію, більш уважні, краще запам’ятовують та відтворюють почуте та побачене. 

   

Такі екскурсії можна проводити в музеї, театри, галереї, виставки. Вибір широкий, але це не головне. Головне те яку користь можуть принести ці екскурсії, ефективність їх проведення. Адже від того як проведена екскурсія залежить кінцевий результат – знання та інформація, що отримали діти під час неї:

• розвивається творча, мовленнєва, розумова діяльність дітей,
• активізується лексика,
• розвивається вміння складати творчі розповіді,
• поглиблюється сприйняття картини за рахунок підключення аналізаторів тощо

ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА АТЕСТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Відповідно до Порядку загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного, позашкільного закладу освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п'ять років.

З огляду на відсутність встановлених законодавством норм щорічного підвищення кваліфікації, необхідного для проходження чергової атестації, рекомендовано атестаційним комісіям, починаючи з 2020 року:

встановлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти та не менше ніж:

• 24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
• 48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
• 72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
• 120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

Щорічний обсяг (кількість годин) підвищення кваліфікації визначається педагогічним працівником та має бути відображений у відповідному плані підвищення кваліфікації, а в рік проходження атестації має бути не меншим зазначених вище обсягів. При цьому, облік годин підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за накопичувальною системою. Якщо обсяг підвищення кваліфікації визначається в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, то 1 кредит дорівнює 30 годинам.

Вихователю-методисту ЗДО слід вести облік підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 

(зразки ведення обліку ПК)

 

 

• згідно Порядку ПК планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації.
• кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові відповідного закладу освіти (уповноваженій ним особі) пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік
• план підвищення кваліфікації певного закладу освіти на відповідний рік включає: список педагогічних та/або науково-педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником.
• працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА ТА РАННІЙ РОЗВИТОК

28 січня 2020 року на базі Добротвірського ДНЗ №1 «Струмочок» відбулася нарада-семінар керівників ЗДО сектору освіти Кам’янка-Бузького району, керівників ЗДО Кам’янка-Бузької ОТГ, вихователів-методистів ЗДО, заступників директорів НВК (дошкільні підрозділи).

Управління на основі цінностей та реальне ціннісне орієнтування на етапі дошкілля і на подальших етапах здобуття освіти – це не декларації намірів, а перш за все, справи, вчинки людей. Сьогодення диктує нам нові вимоги до освіти, адже прогрес у розвитку людського суспільства відбувається надзвичайно швидко. Оскільки незаперечним є той факт, що ранній розвиток дітей і навчання дошкільнят – це основа системи освіти, зрозумілим стає чималий інтерес до питань раннього розвитку особистості.

Для створення ефективного інструменту, що дозволить реалізувати значущі й успішні перетворення, необхідний перехід від зовнішніх факторів розвитку усіх ланок освіти до «внутрішніх факторів». У цьому полягає сучасний тренд розвитку освітніх систем, тож і відбутись вона має в дошкільній освіті перш за все.

ТРАДИЦІЇ ЗИМОВО-ОБРЯДОВОГО СВЯТКУВАННЯ, ЯК ЗАСІБ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Важливим елементом здійснення концепції національного-патріотичного виховання молоді є виховання підростаючого покоління на традиціях рідного народу. Ці традиції повинні закладатися у свідомість дітей з самого раннього віку, слідування ним повинно цілеспрямовано формуватися батьками та педагогами. Теоретична і практична цінність даного досвіду роботи полягає у вивченні сутності українських народних традицій, іх педагогічної цінності та ефективності.

Народний календар – енциклопедія життя, трудової діяльності, культури, побуту і дозвілля народу, могутній і гармонійний комплекс ідейно-моральних, емоційно-естетичних засобів виховання підростаючого покоління.

Щодо молоді, народний календар виконує найголовнішу роль природо відповідальної програми національного виховання. Педагогіку народного календаря можна назвати педагогікою життя і праці, добра і краси. Зміст народного календаря, його ідейно-моральна наснаженість мудро спрямовані на виховання в молоді добропорядності, добродійності, милосердя та багатьох інших чеснот. Традиції, звичаї і обряди народного календаря комплексно діють на особистість, всебічно розвивають її.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Враховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, що пов'язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції. Події останніх років дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів. Тому одним із найважливіших завдань нашого закладу є робота з формування у дітей громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління. Воно формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. Національно-патріотичне виховання в ЗДО здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Заняття доброти

01 березня  у нашому «Струмочку» пройшли заняття доброти. Акцію організовано за ініціативи Благодійного фонду «Щаслива лапа» (Happy Paw –  благодійний фонд, який опікується долею безпритульних котиків і песиків) та підтримано Міністерством освіти і науки України.

Як зробити так, щоб на наших вулицях було якнайменше безпритульних песиків та котиків? Координатори проекту вважають, що вирішити цю проблему можна завдяки профілактичним методам: просвітницькій роботі серед дітей та молоді.

Такі заняття корисні для кожної вікової категорії, адже сприяють розвитку пізнавальної та творчої активності, уяви, логічного мислення. 
Основне завдання заходу – виховання вже в ранньому віці у дітей чуйності, гуманного