ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЗДО

Досвід показує, що все нове із часом стає традицією і що традиції утверджує соціум, а новаторами виступають яскраві особистості реформаторського типу. На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування.

Розвиток системи освіти вимагає впровадження  нових методів навчання і виховання дітей. Основне завдання колективів ЗДО – обрати методи і форми організації роботи з дітьми, інноваційні педагогічні технології, що оптимально відповідають поставленій меті розвитку особистості.

Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему, що передбачає найвищий ступінь педагогічної творчості. З огляду на це роль педагога набуває нової якості. Він розвиває пізнавальні процеси дошкільника, його життєву компетентність у різних соціальних інституціях. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження інноваційних освітніх технологій. 

Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях, основою яких є інноваційні педагогічні технології. Використання сучасних інноваційних технологій нашим педагогами дозволяє здійснювати особистісно-зорієнтований підхід до кожної дитини, відкривати та розвивати здібності, особистісні якості дитини.

СПАДЩИНА СОФІЇ РУСОВОЇ
«УКРАЇНСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САДОК»

Автор – Русова С.

Суть технології.  Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

ПЕДАГОГІКА М. МОНТЕССОРІ
«БУДИНОК ВІЛЬНОЇ ДИТИНИ»

Автор – Монтессорі М.

Суть технології.  Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ СХЕМ-МОДЕЛЕЙ У ЛЕКСИЧНО – ГРАМАТИЧНІЙ РОБОТІ

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 4) розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ЗАСОБАМИ ВЗАЄМОДІЇ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВ

Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.

Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі ЗДО. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої). Фахівці переконливо доводять, що розвиток особистості дитини засобом синтезу мистецтв сприяє розкриттю її природного потенціалу, збагаченню емоційного досвіду, прояву здібностей та творчій активності. Глибока форма взаємозв’язку видів мистецтв урізноманітнює вплив на дошкільника, розкриває перед ним навколишній світ, охоплює всі види дитячої творчості.

МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З МАЛЮВАННЯ

Автор – Шульга Л.

Суть технології.  Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

СПАДЩИНА В. СУХОМЛИНСЬКОГО

Автор –.Сухомлинський В

Суть технології.  Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В. Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В. Сухомлинського – це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

КОЛЬОРОВІ ПАЛИЧКИ КЮЇЗЕНЕРА

Автор – Джордж Кюїзенер. 

Суть технології. Створена безпосередньо для навчання математики та розвитку математичних здібностей у дітей, при цьому сприяє розвитку дрібної моторики, просторовому  та  зоровому  сприйняттю. Вона є математичним посібником,  який дає змогу  підвести дитину до розуміння абстрактних і математичних понять.

Проста і зрозуміла дітям, сприймається як гра – доступна для роботи з дітьми віком від двох років. Ця технологія сприяє розвитку пізнавальних процесів — у дитини формуються уявлення про порівняння, аналіз, синтез, логічні дії, кодування й декодування. Методика сприяє розвитку дитячої творчості, розвитку фантазії та уяви, а також пізнавальної активності. У дітей розвиваються соціальні навички та вміння: вони вчаться працювати в колективі, навчаються бути соціально активними.

ТЕХНОЛОГІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ М. ЄФИМЕНКА

«ТЕАТР ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ»

Автор – Єфименко М.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет («пластик-шоу»), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

ТАНЦЮВАЛЬНО-ІГРОВА   ГІМНАСТИКА «СА-ФІ-ДАНС»

Автор: Фірільова Ж.

Суть технології. Сприяння всебічному гармонійному  розвитку особистості дошкільника засобами танцювально-ігрової гімнастики. Гімнастика «Са-фі-данс» являє собою танцювально-ритмічну гімнастику, нетрадиційні види вправ і креативну гімнастику.

Креативна гімнастика включає: музично-творчі ігри та спеціальні завдання. Ігровий метод надає навчально-виховному процесу привабливу форму, полегшує процес запам’ятовування і освоєння вправ, підвищує емоційний фон занять, сприяє розвитку мислення, уяви і творчих здібностей дитини.

Передбачається, що освоєння гімнастики допоможе природному розвитку організму дитини, морфологічному і функціональному вдосконаленню його окремих органів і систем. Навчання за програмою «Са-фі-данс» створює необхідний руховий режим, позитивний психологічний настрій, хороший рівень занять.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Одним із пріоритетних напрямків у роботі педагогів стала соціалізація дитячої особистості на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій, що дає змогу надавати кваліфіковану допомогу дитині у формуванні елементарних навичок навчальної діяльності та адаптації до нових соціальних умов. Комп’ютер як інструмент діяльності формує у дітей передумови теоретичного мислення, здатність свідомо обирати спосіб дії та працювати самостійно в індивідуальному темпі. У процесі роботи на комп'ютері розвиваються особистісні якості, які в майбутньому житті сприятимуть реалізації потенціалу особистості дитини та дадуть їй змогу почуватися компетентною.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ЧИТАННЮ М. ЗАЙЦЕВА

Автор – Зайцев М.

Суть технології. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі – залізячками; глухі – деревинками; «золоті», голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.

Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. «Кубики Зайцева» дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ГЛЕНА ДОМАНА.

Автор – Глен Доман.

Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. В період від 1 до 5 років формується інтелект людини. Тому дорослі повинні намагатися якомога повніше задовольняти потребу дитини у все новому матеріалі для вивчення, «який вона прагне засвоїти у всіх доступних їй формах і особливо у мовній — усній або письмовій». Якщо в цей час дитина навчиться читати, то, на думку Домана, «перед нею розкриються двері у скарбницю історії, людської писемності, де зберігаються накопичені віками знання».

Очолювані Гленом Доманом спеціалісти в галузі розвитку раннього навчання розробили оригінальні технології навчання дітей читання, математики, а також технологію, завдяки якій дитина може оволодіти енциклопедичними знаннями.

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА

Суть технології. Музейна педагогіка – технологія виховання  дітей, що має на меті створити сприятливі умови для занурення особистості у спеціально організоване предметно-просторове середовище. Під час занять у музейних осередках поглиблюються знання дітей про національні та сімейні традиції українців, їхній побут, родовід; з призначенням музейних експонатів.. Музейна педагогіка розглядає музей, як місце, де виховуються почуття. Музей не «ілюструє» історію, не навчає історії. Він формує в людини особистісне емоційне ставлення до тих чи інших історичних фактів. Основний сенс існування музею – служіння людям, він надає відвідувачам можливість символічного доступу в простір культури.

МНЕМОТЕХНІКА В РОБОТІ З ДОШКІЛЬНИКАМИ

Автор: Генадій Чепурний

Суть технології. Характерною властивістю пам’яті сучасних дітей, зокрема з особливими освітніми потребами, є те, що вони швидко сприймають, але не надовго запам’ятовують інформацію. Розвитку асоціативного мислення та пам’яті дошкільників сприяє використання мнемотехніки під час корекційної роботи. А опрацювання логопедичних казок-зв’язок на основі мнемотаблиць дає змогу автоматизувати вимову певних звуків у мовленні дітей Мнемотехніка (мнемоніка) — це сукупність прийомів та способів, які спрощують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті завдяки упорядкуванню інформації у вигляді комплексних візуальних образів.

ЛЕПБУК ЯК ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЄКТ ДОШКІЛЬНИКА

Суть технології. Лепбук або як його ще називають інтерактивна тематична тека – це саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд. У ній збирається матеріал з якоїсь певної теми. При цьому лепбук – це не просто виріб. Це прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи, яку дитина виконала  під час знайомства з певною темою. Щоб заповнити теку, дитині потрібно буде виконати певні завдання, провести спостереження, презентувати матеріал.

LEGO-ТЕХНОЛОГІЯ

Суть технології. На сьогодні конструктори LEGO є незамінним матеріалом для занять з дітьми у закладах дошкільної освіти. LEGO-технологія цікава тим, що об’єднує в собі елементи гри та експериментування. За допомого LEGO діти вивчають математику, мову, знайомляться з довкіллям і навіть малюють цеглинками! Конструктор є надійним помічником у роботі вчителів-логопедів і корекційних педагогів. І така популярність цілком обґрунтована – заняття з LEGO урізноманітнюють та вдосконалюють навчальний процес, роблять його цікавішим для дітей. Заняття в ігровій формі створюють неповторну атмосферу психологічного комфорту і проходять без нервового напруження, що позитивно позначається на якості засвоєння матеріалу.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ З ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ І ФІНАНСОВОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ «АФЛАТОТ»

МОН України спільно з Міжнародною фундацією «Aflatoun International» (Нідерланди) розпочало упровадження програми соціальної та фінансової  освіти  дітей  дошкільного віку «Афлатот».

Мета: допомогти дітям усвідомити їх потенціал для того, щоб зробити світ кращим за допомогою освіти; формувати у дошкільників ази соціальної та фінансової грамотності; спонукати дітей до більшого самопізнання і впевненості у собі; знати свої права та обов’язки; вчить цінувати і захищати як матеріальні, так і нематеріальні цінності; вчить планувати бюджет, раціонально використовувати ресурси, оцінювати наявні можливості, формує підприємницький дух, а також акцентує увагу на ролі сім’ї та сімейних цінностей у вихованні.

ПЛАТФОРМА РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНЯТ

НУМО – це ваш помічник у спілкуванні з дитиною у віці 3-6 років удома або в її садочку з вихователями. Тут зібрано корисні підказки, цікаві вправи й ігри, які допоможуть дошкільнятам щодня опановувати важливі навички для подальшого розвитку

https://numo.mon.gov.ua/?fbclid=IwAR1q9vzeqMcgaYUVuH_1a_uXQAoLXtCNJG2woVqYVCz8OPYmaSmnJE2kDis

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗДО

1.    Провести позачерговий інструктаж працівників дитячого дошкільного закладу щодо проведення протиепідемічних заходів для запобігання виникненню та розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19) в дитячому дошкільному закладі.

2.    Перед відкриттям навчального закладу проводиться генеральне прибирання з використанням дозволених Міністерством охорони здоров’я України дезінфекційних засобів та кварцування і провітрювання приміщень.

3.    Перед початком зміни проводиться температурний скринінг усім працівникам закладу дошкільної освіти. Працівники, в яких при проведенні температурного скринінгу виявлено температуру тіла понад 37,2 °С або ознаки респіраторних захворювань, не допускаються до виконання обов’язків. За можливості, температурний скринінг проводити за допомогою безконтактних засобів вимірювання.

4.    Температурний скринінг дітей проводять при вході (початковий) у заклад та кожні 4 години (поточний) з занесенням показників у відповідний журнал.

5.    Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2 °С або ознаки респіраторних захворювань:

• при проведенні початкового температурного скринінгу – не допускаються до відвідування;
• при поточному скринінгу – ізолюються з відповідним інформуванням медичного працівника та батьків. При ізоляції важливо не допустити тривожних відчуттів у дитини та враховувати її психологічний стан.

6.    Ранкове приймання дитини до дошкільного навчального закладу проводить вихователь групи на території закладу за межами його будівлі. Батьки та супроводжуючі особи повинні одягати респіратор або захисну маску (у тому числі саморобну), так, щоб були покриті ніс та рот. Очікування на території повинно бути обмежено.

7.    На вході до закладу організовується місце для обробки рук спиртовмісними антисептиками з концентрацією активно діючої речовини понад 60% для ізопропілових спиртів та понад 70% для етилових спиртів. Доцільно розмістити яскравий вказівник (банер) про необхідність та плакат із технікою обробки рук антисептиком

8.    Всі протиепідемічні заходи, спрямовані на захист дітей (термометрія, обробка рук антисептиком, миття рук, навчання правилам етикету кашлю тощо), проводяться в ігровій формі та за особистим прикладом працівників дошкільного закладу.

9.    На період карантину забороняється:

• використання багаторазових (тканинних) рушників;
• використання м’яких іграшок;
• використання килимів з довгим ворсом;
• перебування у вуличному взутті всередині приміщень;
• проведення масових заходів (вистав, свят, концертів) за участі дітей з більш ніж однієї групи та за присутності глядачів (відвідувачів).

10. На період карантину рекомендується:

• проводити додаткові ігри та вправи, які б доносили дітям важливість індивідуальних заходів профілактики та фізичного дистанціювання;
• надавати пріоритет руханкам, іграм, що проводяться на відкритому повітрі;
• переформатувати розміщення в кімнатах для занять таким чином, щоб забезпечити максимальне фізичне дистанціювання;
• обмежити заняття та ігри, що передбачають безпосередній фізичний контакт між дітьми та персоналом;
• обмежити заняття та ігри, що потребують використання значної кількості додаткового інвентаря;
• обмежити сенсорні заняття та ігри (наприклад ліпка);
• забезпечити адаптивне харчування, що дозволяє мінімізувати кількість дітей, які харчуються одночасно або одночасно перебувають за одним столом.

11. Організувати навчання вихованців дошкільного закладу в ігровій формі методам захисту в умовах поширення вірусних інфекцій та методам самооцінки і контролю стану і рівня власного здоров’я з врахуванням вікових особливостей сприйняття інформації.

12. Необхідно забезпечити максимальну ізоляцію всіх груп у ДНЗ з метою мінімізації контактів, спланувати маршрутизацію окремих груп та за можливості для кожної з них організувати окремий вихід.

13. Інформувати батьків про заборону відвідування дітьми з підозрою на ГРВІ загальноосвітніх та дошкільних закладів, занять в закладах позашкільної освіти.

14. Посилили контроль за дотриманням режиму миття рук. В дитячих дошкільних закладах забезпечити миття рук не менш як 6-8 разів на день. Щоденно проводити п’ятихвилинки «Чисті руки» з вихованцями закладів освіти. Навчити дітей не торкатися брудними руками очей, носа чи рота.

15. Доступ сторонніх осіб у заклад освіти забороняється, за винятком робіт, пов’язаних з освітнім процесом, господарськими потребами (ремонт, обслуговування обладнання тощо) та наданням медичної допомоги.

16. У дошкільному навчальному закладі, за потреби, дозволяється присутність в роздягальні лише одного з батьків (чи іншого супроводжуючого родича/няні тощо).

17. Проводити серед працівників закладів, членів батьківських комітетів профілактично-роз’яснювальну роботу з питань, пов’язаних з профілактикою коронавірусної хвороби (COVID-19), а також грипу та ГРВІ, приділяючи особливу увагу здоров’ю дітей, в тому числі шляхом розміщення відповідних матеріалів на інформаційних стендах.

18. Батьківські збори проводити онлайн.

19. Максимально обмежити моногрупове проведення спортивних, культурно-масових та інших видовищних заходів (відвідування виставок, музеїв, концертів, змагань тощо) та заборонити міжгрупові заходи.

20. Запровадити посилений протиепідемічний режим та забезпечити проведення вологого прибирання та дезінфекції приміщень в кінці робочого дня, а також регулярно провітрювати приміщення. Проводити дезінфекцію столів, столового посуду, спортивного та навчального інвентарю, іграшок. Забезпечити дотримання температурного режиму. Перед початком проведення масових заходів забезпечувати проведення дезінфекційних заходів та провітрювання приміщень. Необхідно систематично проводити провітрювання, вологе прибирання, з використанням дозволених Міністерством охорони здоров’я України дезінфекційних засобів та кварцування приміщень, з дотриманням усіх вимог техніки безпеки та чинного законодавства. При проведенні дезінфекції приміщень особливу увагу звертати на обробку поверхонь меблів, дверних ручок.

21. Посилити контроль за організацією питного режиму, звернувши особливу увагу на забезпеченість одноразовим або індивідуальним посудом та проведенням обробки кулерів і дозаторів.

22. У випадку підозри на коронавірусну хворобу (COVID-19), забезпечити ізоляцію вихованця/педагога/працівника до приїзду спецбригади. Із контактними учнями/педагогами/працівниками провести роз’яснювальну роботу щодо поведінки в умовах епідемічної ситуації захворюваності, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV (COVID-19), а також донести цю інформацію їхнім батькам. У приміщенні ДНЗ, де перебувала особа з підозрою на захворювання, провести термінову дезінфекцію засобами, що дозволені законодавством до застосування, та його кварцування і провітрювання.

23. Адміністрація дитячого дошкільного закладу повинна забезпечити:

• працівників п’ятиденним запасом засобів індивідуального захисту та дезінфікуючих засобів і організувати контроль за їх використанням;
• навчання серед працівників щодо правил використання засобів індивідуального захисту, їх утилізації та контроль над дотриманням цих правил;
• постійну наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників в санвузлах;
• інформування щодо встановлених обмежень та умов обслуговування при вході до закладу, при проведенні телефонних записів та на офіційних сторінках в мережі Інтернет та соціальних мережах;
• дезінфекцію поверхонь не рідше ніж кожні 2 години та відразу після закінчення занять;
• вологе прибирання з використанням миючих та дезінфекційних (в кінці зміни) засобів не рідше ніж кожні 2 години та після закінчення робочого дня/зміни;
• провітрювання приміщень протягом не менш як 15 хвилин перед відкриттям та почергове провітрювання кімнат протягом дня;
• централізований збір використаних ЗІЗ, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та одноразовими поліетиленовими пакетами з подальшою утилізацією;
• недоступність контейнерів (урн) для використаних ЗІЗ, запасів дезінфікуючих засобів та засобів для прибирання для дітей;
• тимчасове відсторонення від роботи осіб з групи ризику (особи, які досягли 60-річного віку, особи, які мають хронічні захворювання, що пригнічують імунітет).

24. Працівники дитячого дошкільного закладу повинні:

• регулярно мити руки з рідким милом або обробляти їх спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 2 години та після відвідування громадських місць, використання туалету, прибирання, обслуговування тощо;
• утримуватись від контактів з особами, що мають симптоми респіраторних захворювань: кашель, лихоманка, ломота в тілі тощо;
• самоізолюватись у разі виникнення симптомів респіраторних захворювань;
• рекомендувати в приміщенні використовувати медичні маски.