Буккросинг — світ мандрівних книг

«Діти стають читачами на колінах своїх батьків».

Емілі Бухвальд 

Більшість сучасних малят, обираючи між книжкою і ґаджетом, не замислюючись, віддають перевагу комп’ютерним іграм та мультфільмам. Багато батьків не бачать у цьому особливої проблеми: вони припиняють купувати й читати казки дітям, адже й самі втрачають інтерес до читання. Тож як формувати в дошкільнят основи читацької культури, коли мама вільний час проводить із телефоном, тато за комп’ютером, а про звичку ходити в бібліотеку і говорити не доводиться?

Одним із наскрізних умінь, необхідних для успішної самореалізації учня, у Концепції Нової української школи визначено вміння читати і розуміти прочитане. Вчасно розпочата в дитсадку систематична робота з формування у вихованців здатності сприймати і розуміти твори художньої літератури допоможе їм подолати труднощі літературної освіти в початковій школі, пов’язані з переходом на новий тип сприймання літератури під час самостійного читання.

Що ж таке буккросинг?

Буккросинг (з англ. «book» — «книжка», «crossing» — «переїзд», «перехрестя») – це мандрування книжок з рук в руки, з дому в дім, навіть, з країни в країну Це соціальний рух, що дарує книзі нове життя.

У кожному домі є книжкова полиця, а часом і не одна. На полицях стоять книги пам'ятні, подаровані, потрібні для роботи, дорогі і – не дуже, старовинні, дитячі та багато інших. Людина, яка прочитала книгу, цілком щиро планує перечитати її в майбутньому, але рідко втілює задумане в реальність. Найчастіше книга роками припадає пилом на полиці.

Зміст процесу буккросингу можна висловити трьома словами – «Візьми. Почитай. Поверни». Саме ця ідея лежить в основі книгообміну.

Найголовніша мета буккросингу – можливість обміну і постійний рух книг.

ІДЕЇ ДЛЯ БУККРОСИНГУ У ЗДО

  

Сучасний стиль життя дедалі більше витісняє книгу на задній план, адже існує багато інших способів отримання інформації. Проте, усі ми розуміємо — книгу нічим не замінити. Вона формує свідомість, інтелект, моральні якості, збагачує словниковий запас. Однак, любов до книги потрібно виховувати, прищеплювати з дитинства.

З 2002 року у світі діє проект буккроссинг, у якому люди з усього світу обмінюються книжками. Головна ідея буккросингу — не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим. Що таке буккроссинг і звідки він пішов?

Буккроссинг (англ. bookcrossing):

·         громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж;

·      процес «звільнення» книг. Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро, але найчастіше — полиця у книгарні чи бібліотеці) для того, щоб інша людина могла цю книгу знайти та прочитати. Спостереження за «подорожжю» книги відбувається через спеціальні сайти в інтернеті;

·   квест, гра, захоплива пригода, непередбачувана подія, можливість познайомитися з різними людьми, знайти цікаву книгу чи загубити її. У неї може грати кожен, хто любить читати й ділитись.

Головна ідея буккросингу — не позбутися книжки, а поділитися чимось дійсно цікавим.

Ідею буккросингу запропонував американський спеціаліст з інтернет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 року, популярність якого швидко поширилася за океан і охопила 130 країн, у тому числі й Україну. Сьогодні в цьому світовому потоці курсує близько мільйона книжок. Фактично цей проект — не що інше, як книжковий клуб, який стирає кордони простору й часу. Лозунг буккросерів — «Зробімо світ великою бібліотекою».

ВИДІЛЯЮТЬ ДЕКІЛЬКА ВИДІВ БУККРОСИНГУ:

·         буккроссинг безпечних місць (полиця, шафа);

·         букрей (англ. bookray) — пересилання книги поштою, по ланцюжку, від одного учасника до наступного, часто перетинаючи кордони країн та континентів. Книга не повертається до буккроссера, що відпустив її;

·         букрінг (англ. bookring) — єдина відмінність від букрея — книгу висилають назад власникові, що відпустив її, тобто утворюється коло (ring).