ПЕДАГОГІЧНІ ПРАВИЛА В РОБОТІ З ГІПЕРАКТИВНИМИ ДІТЬМИ

• демонструвати спокійну поведінку, уникати слів типу «ні», «не можна» (краще говорити як треба, як можна);
• стосунки з дитиною будувати на довірі і взаєморозумінні.

1. Організація режиму дня і місця для занять, відпочинку. Чим частіше з гіперактивною дитиною повторювати звичний для неї розпорядок дій, тим краще це буде позначатися на її стані. 
2. Використання системи заохочень, підтримки і винагород.
3. Дізнатися про рекомендації спеціалістів, які працюють з дитиною
4. Зменшити до мінімуму, а краще взагалі виключити використання дитиною різних гаджетів, комп’ютера, телевізора.
5. З дитиною важливо встановити контакт, звертаючись до неї з якимось проханням, необхідно дивитися йому в очі, а не звертатися «в нікуди». Якщо слів малюкові недостатньо, дорослий має доторкнутися, повернути дитину до себе. Потрібно максимально усунути все, що може завадити контакту (іграшки, музика, телевізор тощо).
6. Закон постійності правил. Існують правила поведінки і вони завжди постійні. Ці правила повинні бути зрозумілими для дитини, конкретними та здійсненними.
7. Порядок і безпека. Для гіперактивних дітей правила надзвичайно важливі. Батьки повинні зробити все, щоб максимально убезпечити малюка.
8. Батьки досить часто лають своїх дітей, настільки часто, що іноді зовсім перестають помічати якісь дитячі успіхи. Між тим, для гіперактивних дітей (та й для звичайних теж) дуже важливо, щоб батьки хвалили їх за якісь, хоч і незначні, успіхи. Особливо важливий олімпійський принцип для гіперактивних дітей – не перемога, а участь.
9. Завдання батьків – знайти у дитини ті особливості, в яких вона проявляється найкращим чином і розвивати ці здібності (танці, гімнастика, малювання, ліплення, спів і так далі). Це дасть їй можливість почуватися успішною, в чомусь кращою.
10. Надлишок енергії потрібно вміти направляти в потрібне русло.
11. Змінювати види діяльності – за активними мають бути пасивні, спокійні, релаксуючі. День завершувати спокійними справами, медитацією, дихальними вправами. За 2-3 години до сну – ніяких активних, емоційних ігор.

 «Швидка допомога» при спілкуванні з гіперактивною дитиною:

•  Запропонувати вибір (іншу можливу на даний момент діяльність).
• Відвернути увагу дитини від її капризів
• Поставити несподіване запитання.
• Відреагувати несподіваним для дитини чином (пожартувати, повторити дії дитини).
• Не карати, а просити, (але не підлещуватись).
• Вислухати те, що хоче сказати дитина (в іншому випадку вона вас не почує).
• Автоматично тими самими словами повторювати багаторазово своє прохання (нейтральнім тоном).
• Не наполягати на тому, щоб дитина вибачилась негайно. У стані збудження вона навряд чи почує і зрозуміє вас. Варто зачекати, поки вона заспокоїться, і тільки тоді вести з нею бесіду, пояснювати.

Арт терапія для дошкільнят як метод роботи з гіперактивними дітьми

Арт-терапія – найбільш ефективний метод розвитку та корекції поведінки гіперактивних дітей. Вона не покликана навчити дитину ліплення, малювання чи іншої художньої діяльності, її завдання – вирішити проблеми моторики, емоційно-вольової та сенсорної сфери.

Завдання вихователя при роботі з гіперактивною дитиною – направити енергію в конструктивне русло, допомогти розслабитися і розкритися, озвучити і відпустити свої страхи.

Заняття з арт-терапії, будуються на певних принципах: